Народилась дитинка. Підростає. Спочатку повзе, а там дивись вже і біжить куди хоче, бо хоч і мале, а розмовляє і думає теж про своє. Батьки радіють, та хочуть наставити дитинку так як вони розуміють: щоб йшла куди вони кажуть, щоб говорила, що вони хочуть. Але природа і Бог розумніші за батьків і знаючи їх схильність "ломати" дитину на свій лад поставили запобіжник, який не дає можливості батькам контролювати дитячі думки та мрії. Все в руках Божих і для кожної дитини колись настане час коли вона сама зломається, бо дитина ваша, а душа її наша, тобто від Бога дана.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793991
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 01.06.2018
автор: Віктор Невірковець