[i](реп)[/i]
Я не хочу говорить дурні надумані слова,
Бо від них дуже нудить і болить голова.
Всі білборди кругом інформацію несуть,
Що паління - це яд і від нього всі помруть.
Але ви, як і всі на це ніяк не зважаєте,
За чимсь, чомусь біжите і від чогось тікаєте,
Ніби вас це зовсім ніяк не стосується,
Та тютюнні клубки вже над вами гуртуються.
Ти цигарку узяв, потім стрельнув у друга
І не счувсь-як потрапив до хижого круга,
Який тягне униз - вгору не відпускає
І як кинуть палити-ніхто вже не знає.
З дня у день допікають суспільні моралі
Але ти вже не можеш спинити педалі
Ти- як інші курці, сили волі не маєш
далі нищиш себе і той день проклинаєш.
Як цигарку узяв, потім стрельнув у друга
Як потрапив, колись, до хижого круга,
Який тягне униз - вгору не відпускає
Ти все ж палиш... і виходу з цього - немає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793942
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.06.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч