Слово лине

Слово  лине  в  світ,
Слово  котиться.  
Сто  віків  і  літ
Вверх  підноситься.  
В  ньому  сум  і  сміх  
Аж  зашкалює
І  серця  людей  
Часом  зваблює,  
Бо  несе  любов
Буйним  цвітом  скрізь
І  в  обхід  обмов  
Прониза  наскрІзь.
Та  буває  так,  
Що  не  зладиться,  
То  вже  слово  те  
Аж  кусаються.  
Вдарить  з  неба  грім  
З  громовицею
І  вже  з  слів  загін
Блискавицею,  
Понесеться  вдаль,  
Наче    дощ  і  град.
В  серці  сум  і  жаль:
Не  вернеш  назад.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793931
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2018
автор: Ольга Калина