Багато так сказать тобі хотіла,
При зустрічі – усе кудись поділось.
Лиш серденько бентежно гупотіло.,
Чи ми зустрілись, чи мені наснилось?
Ти поруч, на насправді так далеко,
В думках своїх шукаєш порятунку.
Ну, а мені з тобою добре й легко,
Мов напилась любовного я трунку.
Мов повернулася в далеке наше «вчора»,
І знов чекаю радо на побачення.
Літа промчались, та не все минуло,
Ну, а яке це зараз має значення.
Ми знов удвох, як у наш перший вечір
Під зорями ясними в літніх росах.
Лише літа ледь посріблили скроні,
І молодість сховали десь в покосах.
10.01.2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793813
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2018
автор: Валентина Рубан