Із-за поля, із-зі лісу,
Вечір закрива завісу.
День скінчився і погас,
Ніченька вітає нас:
Місяченьком поглядає,
Зірочками засіває.
Вітерець угамувала,
Мабуть, спати його вклала.
Хмари в небі сновигають,
Із гори спостерігають.
Кому спиться , кому ні -
Бо не гасне у вікні.
Не мовчать лиш солов»ї
У зеленому гіллі.
То співають, то регочуть,
Видно спати ще не хочуть
Та й мені, щось не заснути,
Хочеться Тебе почути…
Нічка миттю пролетіла –
Було те, чого хотіла.
27.05.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793542
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2018
автор: Валентина Рубан