Зелене море твоїх очей
Мене поглине. Вже дна немає.
Думка все мучить, чи ж він кохає?
А розум каже: мовчи! А чей
Тобі це треба? Він же з тобою.
Сонячний зайчик дріма на грудях.
Навіщо знати що там, на людях.
Він забрав серце, витіснив волю.
Туман ранковий торкнувся шкіри.
Вогко- солона любові повінь.
Не мусиш знати насправді, хто він.
Він- твоє щастя. Він - твоя віра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793485
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2018
автор: Поцілована Сонцем