Хоробрий солдате, закоханий у Батьківщину,
В руках твоїх зброя, в неспокої серце щемить.
Тобі завдяки маю кожну щасливу хвилину.
Дивлюсь в чисте небо, про тебе згадавши в ту ж мить.
Не знали, святкуючи наших дідів перемогу,
Що знов доведеться боротись за волю свою.
Покинув ти справи, ступив на військову дорогу,
А я з молитвàми про мир за тобою стою.
Для мене ти приклад відваги і стійкості духу,
Прошу, бережи себе, так як зумів до сих пір.
Завжди попередження янгола-вісника слухай,
Цінуй найдорожче, смертям усім наперекір.
Хай вистачить віри і сил до останнього бою,
Хай рідних любов зігріває тебе вдалині,
Дозволь я тебе обійму, український герою.
Не знаючи навіть тебе, ти вже рідний мені.
Підхопить слова твої теплі мелодія вітру.
І стане так легко, і в серці розквітне весна,
Чекаю той день, як летітиме звістка по світу
Про те, що в моїй Україні скінчилась війна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793422
Рубрика: Присвячення
дата надходження 27.05.2018
автор: Світлана Вітер