Літо як воно є

Пахне  літечко  сливками,  полуницею  й  травою,
Тихо  плине  берегами  плавно  хвиля  за  водою.
Ніч  ряснющих  зорепадів  десь  серед  села,
Зранку  тепла  після  ночі  у  садах  роса.

Липи  цвіт  пахучий  гордо  вітер  носить  полем,
З  жовтих  квітів  свій  нектар  позбирали  бджоли.
Заблищали  китички  в  травах  звіробою,
Серед  поля  впоміж  них  як  у  царстві  стою.

Найпрекрасніші  світанки,  романтичні  ночі,
Півні  зранку  так  горланять  не  відкрити  очі.  
Не  приступно  виростає  на  городах  хвощ,
Босим  з  поля  бігти  в  хату  під  великий  дощ.

Запах  молока  парного,  муркання  кота,
Мучить  спрага  по  полудні  бо  така  пора.
Злива  літом,  блискавиці,  свище  грубо  грім,
Ніч  коротка,  туман  зранку,  мій  любимий  дім.

Запах  зжатого  колосся  не  замінить  сніг,
Мчатись  стежкою  у  лузі  і  не  збитись  з  ніг.
Заварити  собі  чаю  ввечір  з  чебрецю,
Мій  любимий  запах  літа,  я  тебе  люблю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2018
автор: Тетяна Рейне