Чого хто в світі заслужив – не знаю,
Не в праві вас ніхто за щось судить,
Та коли в небо думи посилаю,
Молитва за всіх грішників летить.
За тих, хто п’є гірку й солодку муку,
За тих, хто дума, що гріха нема,
За тих, хто подає в нещасті руку
І хто образи у собі трима.
Нема святих, які б не согрішили,
Але, долаючи в собі щоденно хіть,
Вони душі своїй дарують сили,
Щоб кожен день боротися і жить.
То ж я прошу, на ближнього не сердьтесь,
Бо час усіх на Суд нас призове.
Не в праві ми карати чуже серце –
Не помиляється лиш той, хто не живе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793135
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 25.05.2018
автор: Лана Мащенко