Навіщо ж люди так вчиняють?
Для чого йдуть вони в війну?
Чому дітей своїх зсилають
На лихо полягти в бою...
Невже не можна тихо й мирно
Рішить усі важкі діла?
Невже не можна підібрать
Потрібні й зрозумілі всім слова?
Уже всім так осточортіли
Ці сварки, крики, метушня,
Які тривають "вдомі" нашім,
В країні милій все життя...
І ви нам жити не даєте
Як дурні лізете сюди
Не кличуть вас, а ви все йдете
Та артилерію з собою прете...
Якого дідька ви сюди всі йдете?!
Чи вам не вистача своєй землі?!
І ви все хочете у нас відгребти
Побільший шмат родючої землі!
Ви нас всі прагнете, паскуди,
Вже не зліченнії віки,
З землею порівняти
Й в кайдани рабства закувати...
Але ми маєм сильну віру,
В нас сильний дух і слово й ум,
Ми любим нашу Україну–
Боротимемсь ми за життя в миру!
Ми хочем жити в Україні:
Свободній, радісній та мирній!
І незалежній від буття!
Щоб був наш дім спокійним й тихим для життя!!!
Автор: Перекатова Євгенія (24.05.16)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2018
автор: JainеDream