Думки записані на довгу-довгу плівку
Переплелися з спогадами вже давно.
В руках тримає ще стару листівку,
Життя розбилось, наче доміно.
Враз зникли всі, ніхто не залишився
Лише думки свої, чи вже чужі
Здавалось, спогад ще ліхтариком світився,
Та серце обплели уже вужі.
А були дні завжди в центрі уваги,
Вільного часу і собі нема
Тепер в бою схрестили свої шпаги
Весна й жорстока тітонька зима,
Самотність тепер подруга найкраща
Якби знання колись, що буде так,
Що буде доля отака пропаща
Якби хоча б один дали їй знак.
Могла б - в житті всі вчинки переграла
Тепер приходить молодість у сні
І помирала, потім воскресала
Співала ще свої чужі пісні.
Своє чуже життя... Дві різні долі...
Дві половини... Цілого нема...
Ці спогади від вітру захололі
Сховала снігом тітонька зима
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792465
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2018
автор: Кароліна Дар