Повернення

З  журбою  сни  матусі  обнялися,
Мережечкою  зморшка  пролягла,
Не  раз  опало  вже  осіннє  листя,
Навідалося  й  срібло  до  чола.
Й  лишилось  там.  Жде  сина  із  Донбасу…
Матусю  лиш  надія  зігріва…
«Чому  ж  не  обізвався  ти  ні  разу?»  –
Пливуть  у  ніч  збентежені  слова…

Чи  є  та  міра,  щоб  тривогу  змірять,
Ту  материнську,  що  живе  в  душі…
Вона  ж  іще  чекає-жде  і  вірить:
Повернеться…  Вертаються  ж  чужі!..
З  журбою  сни  матусі  обнялися,
Мережечкою  зморшка  пролягла...
Якби  ж  то  мрії  матінки  збулися
Й  живий  синок  вернувся  до  села!...

15.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792234
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 18.05.2018
автор: Ганна Верес