Нема життя, коли нема кохання,
Зорі на небі більше не летять,
Які летіли в простір без вагання,
Тепер ці зорі лише мерехтять…
Сумні часи… Немає поцілунків…
Чумацький шлях сховався поміж хмар.
Немає для закоханих світанків,
Які колись нам додавали чар.
Закохані приходять серед ночі,
А ми брели до ранку по росі.
Над нами мерехтіли зорі-очі,
Поміж пташиних літніх голосів.
Були щасливі, нам співали зорі,
Місяць світив, а інколи ховавсь.
Сузір’я витинали нам узори,
А перший промінь у росі купавсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2018
автор: СЕЛЮК