Росла собі акація
Колюча й непідступна,
Згори все вона бачила:
В долині паслись гуси,
Вітрець травичку колихав,
Джерельце струменіло,
Її ж ніхто не привітав,
Вона ж цього хотіла.
Махала вітами згори,
Мов кликала до себе,
А ніжні-ніжні пелюстки
Впали дощем рожевим.
Та колючок боялись всі:
Птахи і вітер буйний,
Та лише бджілоньки малі
Жили із нею дружно.
Нектар збирали із квіток,
Щодня брались за діло,
Виходить, ой, смачний медок.
Акація раділа,
Що друзі в неї є такі,
Усі трудолюбиві,
Хоч крихітні - сміливі,
Бо не страшні їм колючки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791876
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 16.05.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський