Говорити з тобою.
Так тихо.
Так дико.
Вперше.
Мов за тисячу років
Побачилися на мить.
Ніч укриє імлою,
Так хочеться просто здерти
Цей одвічний неспокій,
Що кожну грозу болить.
Так буває під ранок,
А ніч розсипає роси.
Найтемніша із митей
Збирає свої пастки.
Ми блукали містами,
Заплетеними у лози,
Нам хотілося пити,
Хотілося далі йти.
Тихо-тихо навколо,
Я буду таким, як хочеш.
Нам ще тисячу років
Чекати подібну мить.
Небо срібним півколом
В твої переллється очі.
Хай побуде там поки
Заручником у століть.
Говорити з тобою.
Шукати слова.
Відверто.
Захлинатися римами -
Погляд не скаже це.
Я торкнуся рукою,
Ти будеш мовчати вперто.
Проростеш в мені зимами.
Тисячу років.
Все.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791874
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.05.2018
автор: Олександр Гриб