[b]Наталі Н.[/b]
Не люби мене, Наталко, не люби,
Не бажай ні щастя, ні онуків -
Недостойний... Все ,що мав - згубив,
Ох, якби ж бруднились тільки руки.
Не люби мене, Наталко, не люби,
Нездійсненних не тривож ілюзій,
Що зросли, мов дощові гриби
Десь на післяпаводковім лузі.
Не буди мене, Наталко, не буди,
Не знімай з чола долоню смерті,
Пилом засипаються сліди
І чорнило блякне на конверті
Проведи мене, Наталко, проведи,
Де нам стане хороше і тихо...
Ні, кохана... Краще - не буди,
Не буди мене собі на лихо
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791857
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2018
автор: Redivivus et ultor