Пролітають легковажні фрази,
Сяють зорі й екрани мобільних,
Кожен з нас, на своїй власній хвилі,
Десь далеко у задумах вільних.
Хтось лежить, просто дивиться в стелю,
Хтось щось пише, а інший читає,
Хтось говорить в дешевих тарифах,
А хтось, суть сам у собі шукає.
У повітрі витає напруга,
Іще мить і почнеться депресія,
Лиш безглуздість спиняє буття,
Почалась у студентів сесія.
Але, скоро, скінчиться й вона,
Здобич матиме: волю на руки…
Документи, й подальше життя,
Знищить з пам’яті жахи і муки.
Але зараз, життя – лише гра,
І студенти – лиш маріонетки,
А завалиш чи переживеш,
Це вже кидає доля монетки.
січень 2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791735
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.05.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч