Поема "Двоякість" ч. 4

IV
Пройшов  вже  рік,
Як  всі  бажання
Здійснились?  Але  на  жаль,
Чую  я  одні  благання.
Страждання...
Той  б'ється  об  парту  головою,
Картається,
Мучиться  з  собою!
Хоча,  уже  не  так,  
Як  рік  тому,
Уже  не  складно,
Як  тоді  йому.
Очі  пройшли  усі  страждання,
Усі  страхи,
Усі  бажання,
Які  у  серці  загули.
Він  враз  -  й  змінився,
Вже  не  той  хто  пив,  курив,
Він  ніби  очутився,
І  тільки  одного  попросив.
Щоб  бути  добрим  й  не  зважати,
Не  лякатися  всього,
А  тільки  щастя  всім  бажати,
Не  бути  тим,  хто  бив  його.
Бо  життя  змогло
І  все  змінило,
Бо  серце  загуло,
Бо  серце  попросило.
Так  став  на  шлях  свій  хлопець  цей,
І  розум  враз  і  появився,
Життя  тільки  почалось,
А  він  уже  не  забарився!
Почав  добро  бажать  й  робити,
Забув  про  те,
Забув  як  мстити,
Як  зло  йому  любити!
Так  як  і  що  там  не  було
А  сни  є  як  прекрасні,
Так  і  несамовите  зло,
І  знову  можна  впасти  в  пасті.
Одне  лиш  знаю,  що  за  все
Платити  треба,  і  до  того  ж,
Ніколи  не  забуть  те  зло,
Тож  хто  зна,  що  буде  робити!
Бо  суспільний  вплив  -
Одна  морока,
І  хто  знає,  чи  буде
В  житті  йому  морока.
Як  скаже  хтось,
Щоб  йшов  туди,
Де  є  п'яниці  і  злочинці,
Цікаво,  він  куди  піде,  куди?

Пішов  уже  і  третій  рік,
Продовжувать  -  одна  незгода,
Ще  скільки  вчитись  йому    літ?
Одна  робота...
Ох,  а  що  робить,
Куди  йти  далі?
Ніхто  не  вчить,
Бо  починати  збирать  своє  життя  треба  з  дедалі.
А  як  почнеш,  то  тре  шукати  -  
Той  шматок,
Що  б  підійшов,  інакше  ж
Життя  буде  суцільний  срок.
От  знав  би  він,
То  й  б  і  не  вагався,
Бо  як  стане  лінь
То  й  б  і  скінчався...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791716
Рубрика: Поема
дата надходження 15.05.2018
автор: ViS(Вайс) Starshine