Лечу до сонця

Мене  виготовляли  із  паперу,
Міцний  робили  з  дерева  каркас,
Довгу  мотузку  ще  припасували,
У  різні  кольори  пофарбували,
Любили  мене  в  небо  запускать.

І  вітер  теж  зі  мною  гратись  хоче,
Бере  на  дужі  крила  він  мене,
Високо  за  собою  понесе
Так,  що  ніхто  тоді  не  здожене,
А  я  лечу  туди,  де  світить  сонце.

Не  вмію  я  шипіти  і  кусатись,
Не  жалю  теж  отрутою  нікого,
Привітний  завжди  я  і  дуже  добрий,
Це  знають  і  малеча,  і  дорослі.
...(Змієм  повітряним)  мене  всі  називають.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791601
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 14.05.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський