Моя подруго, в день цей небуденний,
Тебе вітаю й твій весняний цвіт,
Бо хоч зима зігнула віти земні,
Твоя душа не рахувала літ!
Тож квітни довго! Хай чекає небо!
Ти приклад сили, розуму і діл.
Сіяла мужністю, пишалась світлом Феба,
Минала тьму, вітала свій приділ!
Бог був з тобою, він і завжди буде!
А як скінчиться тимчасовий шлях,
Там за столом, піднімем келех чуда,
Цвістиме дружба наша й в небесах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791567
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2018
автор: горлиця