Я можу просто бути, не наважитись
Почати жити повністю на смак.
Затримати хвилини і пробачити
Саму себе. Запитуючи як,
Торкатися правдивості без опіків?
Хоч все одно прострілить всіх наскрізь.
Так мало лабіринтів твоїх дотиків.
Де істину шукати? Вона скрізь,
Щоб просто бути, фарбами впиватися-
Вже треба, чуєш, відліки хвилин,
Почали із реальністю прощатися,
Хоч вічністю здається тихий плин...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2018
автор: Квітка))