Львів грів мене словом душевним,
Не тим, що зазвичай у ЗМІ.
Ключем сонцесяйним, богемним
Розкрив він чуття у мені.
В барокову музику кутав,
Звучанням вертким забавляв.
І праглося крила напнути,
Злетіти над зелом галяв,
Під флейти мотив, клавесину
Забратись на вежин балкон.
Вдихати каштан і калину,
Які взяли місто в полон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)