А ми пливем… в однім човні

Із  сивиною  роки  обнялись,
Намалювали  і  сліди  печалі.
Змінились  –  не  такі  ми  ,  як  колись,
Бо  з  юністю  назавжди  розпрощались.

Горить  іще  в  очах  живий  вогонь,
І  трепетні  уста  хвилюють  груди,
Але  не  зрозуміти  нам  того,
Чом  іншої  вже  юності  не  буде.

Й  життю  не  повторитися…  О,  ні!
Як  двічі  в  одну  річку  не  вступити…
А  ми  пливем  удвох…  в  однім  човні,
І  хочеться,  як  і  колись,  любити.
17.06.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2018
автор: Ганна Верес