Весінній дощ для селянина –
то Божа благодать завжди,
в обіймах цвіту щастя днина,
полів спасіння від біди.
Бузок, півонія, троянди
у очі дивляться тобі –
дощу краплини, що брильянти.
Природу, дітоньки, любіть;
вона до миру кличе, люди,
маленька куля серед зір –
топаз, цей Божий твір в полуді,
любуються: весь світ й ефір.
Ти ба, збісилась від жадоби
мала частинка від усіх
людей Землі – нікчемні сноби.
Не зборемо? Тож просто сміх!
Наш вибір, в тому Божа воля,
він: "Світу мир", один для нас,
"Війні не бути!" – щастя й доля
населення Землі всіх рас.
11.05.2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791245
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.05.2018
автор: Променистий менестрель