ДАЛЕКО МІЖ ЗИМНИМИ ЗОРЯМИ…

Далеко,  між  зимними  зорями,
ВулицЯми  німих  ліхтарів
Бродять  душі,  ще  ненароджені,
Обирають  своїх  матерів

Їх  не  спалює  сонячне  Огнище,
Сам  Творець  їх  з  любові  створив,-
Із  творінь  всіх  -  творіння  найкраще
В  міріадах  Господніх  див

Як  одчинеться  лоно  небесне,
Скаже  Господь:  Іди  вже,  мала,-
І  життя  в  лоні  мами  воскресне...
Цього  дива  чекала  вона

Пагінцем  та  душа  проростає,
Щоб  людиною  в  світ  прийти.
Щастя  більшого  в  мами  немає,
Як  дитину  у  світ  привести

І  вже  ангелом  мама  -  до  скону
Серед  вірувань  всіх  і  зневір
Буде  хрест  свій  нести  і  корону
До  німих  ліхтарів  зимних  зір...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791192
Рубрика: Присвячення
дата надходження 10.05.2018
автор: Надія Карплюк-Залєсова