Першим первоцвітом у моїм гаю
Розцвіла калина й ніби у раю
В затишнім куточку серед різних трав
Одяглась в сорочку, хто її обрав?
Білі намистини з берегів морських
Кленові листини зі сторін усіх
Бачила уранці вітер загравав
Дихав бережками косами тих барв
По обіді сонце в справах підійшло
Росу з очей випило і далі пішло
А під вечір пам'ятний завітав дідок
Рахував на пам'яті,-скільки ж там діток
Ніч старого вигнала місяцем у бік
Зорями посипала в ноги, каже,- рік!
Рік тобі, дівчинонька, ось тобі пиріг
І в долоні вклала шовку оберіг
Я ж бо, любувалася, цвітом,.. білий цвіт
Може й ще дивилася б, якби не той кіт
Нявками ревнивими кликав муркотів
Мабуть, хотів їстоньки, молочка хотів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2018
автор: Ольга Ратинська