* * *
Живу надією завжди
І в мріях в хмарах не літаю.
Без них, мов риба, без води,
Коли ріка пересихає.
Я хочу мріяти і жити
І хрест цей суджений нести.
Тебе одну лишень любити,
Як, не зумію, то прости.
Сплету із мрій вінок барвистий
І хай пливе собі з водою.
Може вона, мов роси, чиста,
Вернеться тихою журбою.
Щось вже було, та не збулось,
Щось ще буде, лиш би діждатись.
В житті чомусь так повелося
Одне знайти, інше втрачати.
Із далини надію кличу,
Як тихий сум душу огорне.
Знов журавлі в небі курличуть,
Не все, що біле, стане чорним.
29.08.- 18.09.2004(Михайло Чир)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2018
автор: Михайло Чир