Я дякую, доле, тобі за ті дні,
Котрі прожила в любові.
Були серед них і веселі, й сумні…
Здолали ми все з тобою:
І смуток холодний, гостріший за ніж,
(Ми рани вдвох рубцювали),
І юності час, коли ми босоніж
В колючу стерню ставали.
Я дякую, доле, тобі за той час,
Коли молоділи весни,
Тоді Боже небо раділо за нас,
Бо знову любов воскресла.
А ми пропливали у сонмі заграв,
Забувши про біль і горе,
Когось ми здолали, хтось нас переграв
У нашім життєвім морі.
2.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790603
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.05.2018
автор: Ганна Верес