Не загасіть свічу

Невидима…  Чому?  Мене    нема?
Ще  ж  вдалині  ледь-ледь  бринить  струна
І  тягнеться  кривий,  глибокий  слід,
Кроки  ведуть  не  «до»,  а  уже  «від».

Вгору  лечу…Може  це  хтось,  не  я...
Не  переймаюсь,  що  десь  там  сім’я.
Яскраве  світло  ллється  звідусіль,
Відходять  всі  тривоги,  жаль  і  біль.

Неначе  слайди-  все  моє  життя
І  почуття  –  любов  і  каяття...
Немає  туги.  Радість…Я  лечу-у-у!
-Лише  не  загасіть  мою  свічу…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790530
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 06.05.2018
автор: Олеся Лісова