Пiд ковдрою, втомлена, спиш
У великiм, самотньо, лiжку
I назовнi, як любиш, Ти ж,
Ма́буть знову просунула нiжку
I як за́вжди, мабу́ть, скраю
Та й напевно, що долiлиць!
Мiцно-мiцно Тебе обiймаю,
Торкаючись нiжно сiдниць
Намагаюся щiльно злитись
З прописом Твого тiла,
Поцiлунками вкрити сплячу,
Менi знову Тебе закортiло...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790527
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2018
автор: Feniks