То не сніги упали в коси –
То в мами рання сивина,
В очах – невиплакані сльози,
Бо на її землі війна.
Душа – невипита криниця
Любові, ласки і тепла.
Не раз матусі буде сниться,
Коли щасливою була.
Життя ділилось її навпіл,
Тепер – на вістрі у біди,
Вона пройшлась, немов цунамі, –
Синок загинув молодий.
Крило зламалося у мами –
Притих життя її політ…
І тільки віра ще тримає,
Що завтра мир прийде у світ!
25.04.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790334
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 04.05.2018
автор: Ганна Верес