Нездійсненне щастя…

Дев'ять  днів  тебе  немає,  
янголятка  чути  спів.  
Спогад  в  небо  відлітає
І  душа  твоя  вже  з  Ним.

Мо́я  пташко,  зірка,  всесвіт,  
мій  малесенький  синок.  
Мо́є  щастя,  доля,  біль  мій!  
Не  почую  твій  дитячий  голосок...  

Як  змиритися!?  Незнаю!  
Ніби  вимкнули  життя.  
Ніби  сиве,  темне,  чорне
І  навколо  холод,    пустота.  

Янголятко,  зірка,  пташко!  
Мій  малесенький  синок!  
Мо́є  щастя  нездійсненне,  
Посміхнися  з  неба  хоч  разок.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790313
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2018
автор: Світлана Логин