Маленький світ фігур зі скла -
Немає ні жалю, ні зла,
Немає заздрості, війни -
Тут всі щасливі та живі.
Маленький світ хлопчик збирав,
Руками ніжно поправляв,
І вірив, що немає зла
У світі, на краю стола.
Та дошка з тяжкості зітхнула,
І все в уламки обернула.
Бо, як відомо не дарма,
Майбутнього у скла нема.
Скляні будівлі, люди, речі,
Не було дій, не було втечі,
Усі крихкі, усі - ламкі,
І ми, напевно, теж такі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790056
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.05.2018
автор: Виктория Пташинская