Весняний цвіт з черешні осипається,
Життя іде й назад не повертається.
Комусь зозуля напророчила літа,
Я повернулася, але уже не та.
Та й ти не той, якого колись знала.
Кого я стільки років виглядала.
Складала я для тебе вірші й оди,
Усе пішло…немов весняні води.
Та навесні, як соловейко заспіває,
Усе в моїй душі перевертає.
Життя іде назад не повертається,
А серце любить, жде і сподівається.
02.05.2018 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790004
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2018
автор: Валентина Рубан