Який я є,яке моє нутро,
чи квітка я,чи лезо від кинджалу,
що відболіло, що згоріло,то
в моїй обробці віршем давно стало.
Напився за життя вже гіркоти,
навчивсь всміхатись сонечку на небі,
Бог вчив мене уроків доброти
і захищати правду,як належить.
Буває часом як зійдуть зірки
я полечу у нездійсненні мрії
та напишу свої нові вірші
уклавши в рими власнії надії.
Не ідеальний,часом я грішу,
ми грішні всі від Єви і Адама,
але живу, ради добра живу,
аби усе навкруг добрішим стало.
За рими ці суворо не судіть,
такий як є,таке моє коріння
під силу нам усе в світі змінить,
щоб потім не кусалося сумління.
30.04.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789855
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.05.2018
автор: Ігор Козак