Твій теплий голос мій наповнив світ,
У ньому більше не звучить нічого,
(Надію покладаю лиш на Бога,
Щоб не відчути в голосі тім лід).
Ти тембром оперуєш як хірург,
Що скальпелем занурюється в тіло.
Нікого більше чути б не хотіла...
(Так піснею в полон брав Кріс де Бург).
Ти ніжно промовляєш пару фраз
І вимикаєш "нездоланний" опір
(І ну його — німий від глузду докір,
Бо владу він втрачає раз у раз).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789754
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2018
автор: Патара