Я тримав за руку тебе так ніжно,
Холодний вітер обіймав плече.
Я б віддав усе щоб бути вічно,
Щоби вічно торкатися тебе.
В твоїм домі немає місця мені,
Ні в куточку, ні в спальні, ні на порозі.
Я тримаю за руку тебе у вісні,
А в душі буревії, печаль і морози.
Я кричу що це не справедливо,
Все не вірно, як і ця любов,
Ну за що ти так мені примхлива,
Я боюся, з розуму зійшов.
Ти повіриш, може не повіриш,
Я стояв би просто за дверми.
Хтось виключить світло, щось зміниш.
.....Не ти, ні це не ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2018
автор: Тетяна Рейне