Біла імла черемхи ніжить око
Духмяний, милий цвіт мене п’янить,
Гілки цілують хмари. Рік за роком
Квітуче щастя кличе і манить.
Уже не дотягнутися руками:
Стовбур міцний, неначе оберіг.
Пелюсток сніг летить під небесами
Їм навперейми вітер взяв розбіг.
А ось маленький кущик. Біле диво
Рясний і пишний, серцю дорогий,
Солодкий трунок пестить особливо
Хоч ліс змінився, наче вже чужий.
Схиляю гілочку і ніжно квіточками
Дитинства аромат лоскоче ніс,
Несе мене прожитими літами
Де кожен день цей ліс зі мною ріс.
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789701
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2018
автор: Олеся Лісова