Вітер гне Тополю

Україна  плаче  -  Мати,
Вітер  гне  тополю.
Доки  нені  ще  страждати,
Терпіти  недолю.

Де  ви  ділись  козаченьки,
Десь  пішли  спроквола.
Як  гієни  воріженьки,  
Рискають  довкола.

Війну  втіяли  на  сході,
Мародери  в  хаті.
Хазяйнують  на  господі,
Злодії  «кирпаті».

Потоптали  нашу  волю,
Загибіли  волю.
Плаче  вітер  зле  від  болю,
Слізьми  плаче  кров’ю.

Ой,  які    ж  ці  довгі  ночі,
Смерть…  брехня  і  зрада.
Застелила  трутом  очі,
Чорнориза  влада.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2018
автор: Андрій Л.