Тихий вечір


Тихий  вечір,  нестерпний  біль,
Розтинає  безжально  груди.
Я  не  зможу  змиритися  з  тим,
Що  в  нас  зустрічей  більше  не  буде.

Що  ніколи  зблизька  не  побачу,
Твоїх    лагідний  карих  очей.
Що  в  сльозах  і  думках  безнадійних.
Пройдуть  зграї  і  днів  і  ночей.

Дуже  боляче,  що  вже  ніколи.  
Я  цілунків  твоїх  не  нап’юсь.
В  твоїх  ніжних  обіймах  і  ласках,
Вже  ніколи  я  не  утомлюсь.

Серце  мліє,  в  тривогах  ридає  душа,
Ллються  сльози,    неначе  злива.
Я  люблю  тебе  так,    як  колись
І  від  цього  я  вже  щаслива.

16.07.1994р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2018
автор: Валентина Рубан