Куди літо пішло, чом назад не вертає,
Відібрало любов , лише пам’ять одна.
Про ту білу лелеку, що летіла з далеку
І на крилах своїх нам любов принесла.
А любов наче птиця пролетіла над нами,
Полетіла над нами аж у синюю вись.
Ти тепер із другою, а мене забуваєш,
Чому став ти чужим, не таким, як колись.
А любов наче пісня полетіла далеко,
Полетіла над нами прямо в вись голубу
Чому став ти чужим, не приходиш до мене.,
На дорозі своїй ти чекаєш другу.
Ми з тобою блукали по весняній стежині
А дороги кохання ми чомусь не знайшли.
Ти зустрівся з другою, ви щасливі обоє
А мої дні щасливі мимо мене пройшли.
Тож навіщо кохання гірке розставання,
Твої ніжні обійми й поцілунки міцні.
Вірю ти принесеш мені щастя єдиній,
Подаруєш кохання мені по весні
1981 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2018
автор: Валентина Рубан