КОЛОБОК

   
[i](Казка  на  сучасний  лад  для  літнього  оздоровчого  табору.  
                                                               На  місцевому  суржику.  у  співавторстві  з  І.  Борзіло)[/i]

Жили  собі  старенькі  дід  та  баба,
У  лісі,  у  пентхаусі    крутому.
На  літаку  -  у  сауну  літали,
На  BMW  -  верталися  додому.
                                     Баба  фітнесом  займалась,
                                     Дід  сидів  у  Інтернеті,
                                     І  в  «вконтакті»  він  знаходив,
                                     Друзів  на  усій  планеті.
Також  жив  у  них  синок  -  
Безголовий    Колобок.
Він  хоча  і  був  тінейджер,
Але  мав  свій  власний  пейджер.
                                     В  барах  з  ночі  й  до  обіда,
                                     Танцював  він  ай-да-ріда.
                                     Стильний,  модний  наш  юнак.
                                     Обезбашенний  чувак.
Слухав  диски  на    CD
Мав  він  грюндери  руді,
Раз  із  друзями  на  хаті
Влаштував  наш  Колоб  паті.
                                     Замість  треків  всіх  зірок,-
                                     Ті  співали  в  стилі  –рок.
Щоб  рок  –  гурт  свій  розпіарить,
Треба  бабок  кучу  впарить.
На  приколі  вийшов  з  хати,
Він  продюсера  шукати.
                                     Так  хотів  до  хіт  -  параду,
                                     Що  покинув  діда  й  бабу.
                                     Щоб  знайти  собі  чувиху,
                                     Божевільну  Колобчиху...

Скрізь  він  їздив  по  лісам,
Побував  і  тут  і  там.
Довго  мчався,  аж  упрів,
Доки  Зайця  не  зустрів:
«  -  Косоглазий  із  Бішкека,
                                           Де  знаходиться  аптека?
                                           Бо  ти  знаєш,  після  п’янки,
                                           Я  так  хочу  валер’янки...»
«-  Емендемс,  ну  ти  й  даєш,
Ти  що.    „Ейвон”    продаєш?
                                                   «Міг,  що  друге  грузонуть?
                                                   Де  продюсери  живуть???
                                                   Я  його  весь  день  шукаю,
                                                   І  тебе,  козла,  питаю.»
     «  -  Не  козел  я,  -  бачиш,  -  Кролик,
         І  відзняти  можу  ролик.
         Ультрарадикалний  кліп,
         Бо  я  –Йоу  –  реальний  тіп.»  
                                                 Вмить  майданчик  обладнали  
                                                 І  масовки  назганяли...
                                                 «Дали  по  10  гривень.
                                                 Щоб  стрибали,  як  дурні.
                                                 Хотіли  стати  модні  –  
                                                 Через  2    знімальні  дні»*
Коли  усе  обмили,
В  дискоклуб  він  потинявся,
До  ранку  ,  під    Сердючку,
Із  лохами  відривався.
Зустрів  там  Вовка,    та  й  питає:
«Чи  про  продюсерів  не  знає???»
                                       А  вовк  мав  погляди  продвинуті  й  сучасні.
                                       Пообіцяв  йому  пошити  шмотки  класні.
                                       І  той  повів  його  до    бару,
                                       Не  всі  ж  пошиють  так,  -  на  шару...
А  далі  все  пішло,  мов  з  казки:
Барменші  він  построїв  глазки,
Гуділи  з  вечора  до  ранку,
Набив  синяк  дурному  панку,
В  курільці,  біля  туалета,
Штріха  стрів  з  радіо  „Планета”
Дурним  базаром  напрягав,  
А  потім  взяв  й  таке  прогнав:
                                     «-Я  протягну  тебе  на  сайти,
                                       Займеш  ти  метри  й  гігібайти,
                                       Тебе  пізнають  у  журналах,
                                         І  заговорять  в  колуарах.
                                         І  за  полезнії  труди,
                                         Мене  в    „Мак  Донадьс”  поведи»
 Колобок  рішив  не  гнати,
Бо  здоров’я  барахлить.
Став  в  спортзал  копита  рвати,
Де  зустрів  його  Ведмідь.
 А  Ведмідь    -  чувак  прикольний,
Занімається  Кун  –  фу.
 він    Мадонну  продвигає,  
А  на  лажу  каже  --    «Фу»
                                                     «  -Слухай,  ти,  м”ячеголовий,
                                             Мабуть  хватить  тормозить.
                                               Придлагаю  тобі  здєлку,
                                               Якщо  хочеш  круто  жить.
Забрели  вони  в  кабак,
Й  підписали  там  контракт.
Розкрутився  наш  пацан
В  хіт  –  параді    Намба  Ван.
                                                       Нові  треки,  туса,  тачки,
                                                       У  Швейцарському  –  заначки.
                                                       Якось  їде  –  глядь,  дівиця,
                                                       Зупиняє:  «ач  яка!»
                                                       Тож  підступная  Лисиця
                                                         Хоче  звабить  Колобка.
Зразу  в  барі  напоїла,    
В  стриптиз  –  клітку  затягла.
Пару  фоточок  зробила    
І  в  журнал  їх  продала.
                                                           Колоб  довго  не  вагався,
                                                           І    з  Лисою  поквитався,
                                                           Він  згадав  про  свого  кума  ...
                                                           Той  усе  ріша  без  шума...
Колобок  в  турне  поїхав,
Так  співав,  що    ледве  дихав.
Й  познайомився  він  там
З  Колобчихою  –  мадам!
Ті    відразу  закохались,
Й  незабаром  повінчались...

                                                               Разом  їздять  на  гастролі,
                                                               Він  бере  дружину  в  долю.
                                                               Ось  і  казочці  кінець    -
                                                               Колобочок  молодець.


*  -  цитата  з  пісні  гурту  «Поющие  трусы»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789209
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 27.04.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч