Зігрій мене хоч трішечки... Краплинку.
Сідай зі мною сни мої дивитись.
Кохав мене колись... Тепер хвилинку
Лише ти поряд... Буду тобі снитись?
Дощі вповили душу аж до ранку.
Обійми ті казкові. Чуєш Боже?
Виконує він мою забаганку,
Що я... Його... Можливо... Ні? А... Може?
Цей сон чомусь на дійсність дуже схожий...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2018
автор: Відочка Вансель