Світло вечірнє торкається вікон,
ллється у серце тужливий мотив.
Вишня квітнева не радує цвітом,
та не читається щось детектив...
З неба спускається темрява млява,
тіні малюють ікластих химер.
Так, це моя нездорова уява,
бо неспокійно на серці тепер.
Де ти, коханий? Чому так далеко?
Рада б почути я слово любе.
Дні у розлуці сприймати нелегко,
та, все одно, дочекаюсь тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789021
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2018
автор: Денисова Елена