трохи пофантозував про майбутнє
путінського донбасу...
...там попіл звіяний в зливі
з руїни збігає брудно.
оманливими у хвилі
серпанку
тінями люди.
там на
островах драговиння
у холоді чахлі трави.
охлялі,
худі,
причинні
тварини у пошуку страви.
над ними ширяє хижо
і кружає зграя чорна -
хто впав,
у злиднях не вижив
цілким висліджує зором.
насичений сирістю вітер
вкриває брижами мляво
у днині багнисті угіддя,
вмирає в узлиссі трухлявім.
...і там,
на пеньку,
у безлюдді
жабоподібний володар
жує слимаків із блюда
і плюскає ніжками воду.
вдоволений видноколом
рохкає в смороді гнилі
і з мулу сипкого мола
він з блюда слизоту вилив.
і посміхнувся з греблі
до сонця,
сірого диску,
управно плигає у небо
з голодним роззявленим писком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788808
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2018
автор: Ем Скитаній