Вічність творити в любові,
В пам'ять врізатись навіки.
Скільки величності в слові,
Що зцілює в час розлуки.
Лягає на плечі ніжність
Вустами палкими легко.
І як же тепер не вірить
В любов, що живе у тернах?
Словами зруйновано відстань,
Даровано сили й віру.
Нехай тимчасова пристань
Вселяє тобі довіру.
Нам всім будувать майбутнє,
Мо' порізно, може й разом...
Віднині - ти моя сутність,
Віднині - я твоя радість.
29.02.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2018
автор: Бентежна