Роздуми…

Наше  Життя  -  ланцюг  слабкостей,  що  заблукали,  міцно  утримуючи  нас.
Без  Віри,  наша  Душа,  що  колодязь  без  води.
Наш  Світ,  проти  Світу  духовного,  є  коротка  дрімота  під  шумом  небезпечної  бурі,
безпека  грунтована  на  невіданні,
наш  вид  обмежений  однією  Вічністю.
Мудрість,  витікаюча  зверху,  чиста,  скромна,  мирна,  повна  милосердя  і  доброти.
Слова  ж  лестощів  і  обману  далекі  від  Істини.
Тільки  вогонь  Віфлеєму  не  обпалить.
Спокушаємося  сріблом,  жадаємо  золотце,  ось  за  те  і  розплата,
важко  нам  перебувати  в  чистому  настрої,  це  нашого  буття  "заслуга".
Сонце  зникає  і  встає  кожним  ранком,
все  благословляє,
нам  потрібно  всім  зупинитися,
побачити  оточуючих  нас  людей,
їх  потреби.
Тест  на  порядність  не  кожному  по-силі,
але  ж  зустрічайтесь  поглядом  сміливо.
Я  і  сама  двічі  мати,  а  усередині,  як  та  дитина  наївна,  незахищена,  боязка.
Та  треба  пам'ятати,  що  кожним  книга  Життя
пишеться  повсякчас,
засівають  на  Землі,
щоб  збирати  жнива  на  Небесах.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788428
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.04.2018
автор: Svitlana_Belyakova