Чому моя зоре самотньо сумуєш?
Чому в темнім небі ледь-ледь мерехтиш?
Чи може печаллю серденько годуєш?
Чи журишся чимось й тривожно мовчиш?
Журбу прожени ген, у темряву ночі!
Свій смуток, для радості, врешті покинь!
Я жду... Ні, я знаю... Я вірити хочу!..
Ти будеш сіяти крізь морок пітьми!
Моя зорянице! Світило далеке!
Чому в темнім небі ледь-ледь мерехтиш?
Невже то на серці так важко, нелегко,
Що журишся чимось й тривожно мовчиш?
Моя звізда ясна, чудесная зірко!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788348
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2018
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ