Казками тішила дитинство

Є  ясенова  й  калинова,
А  також  сплетена  з  лози,
Гойдали  нас  у  ній  завжди,
Співали  тихо  колискову

Бабусеньки  та  матері
І  ми  заплющували  очі,
Дивились  кольорові  сни.
О!Як  тоді  нам  було  добре.

Й  вона  співала  для  нас  теж,
Казками  тішила  дитинство.
Нині  лиш  спогадом  торкнеш
Струну  душі  ти  про...(  Колиску).

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788053
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 19.04.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський