Не розпустився весняний цвіт.

Біль.  Він  просто  приречений  бути  зі  мною,
Страх.  Мені  вистачає  його  з  головою,
Сльози.  Вони  рятують  мене  від  болю,
Коли  я  мрію  бути  поруч  з  тобою.

Та  перелічені  фактори  сміття,
Набагато  тяжче  втрачати  дитя,
Смерть.  Вона  ходить  за  нами  всюди,
Відчуваємо  силу  простуди.

Розпач.  Він  приходить  від  втрати  надії,
Розчарування.  Не  здійснилися  мрії,
Скорбота.  Втратив  рідну  людину,
В  цей  же  момент  втрачаєш  країну.

Тривога.  Виникає  за  наше  майбутнє,
Образа.  Існує  з  малих  літ,
В  серці  моєму  знову  немов  щось  відсутнє,
Не  розпустився  весняний  цвіт.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787910
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2018
автор: BlackEyes